захоплювати

захоплювати
-юю, -юєш, недок., захопи́ти, -оплю́, -о́пиш; мн. захо́плять; док., перех.
1) Брати що-небудь, хапаючи, стискаючи; схоплювати. || Набирати що-небудь у щось. || зі сл. око, вухо, перен. Осягати зором або вловлювати слухом що-небудь.
2) також зі сл. з собою. Брати, прихоплювати кого-, що-небудь з собою. || Підхопивши кого-, що-небудь, тягти силою свого руху, примушуючи рухатися в тому самому напрямку.
3) тільки док., перен., розм. Захворіти, застудившись або заразившись чим-небудь.
4) Оволодівати насильно кимсь, чимось, брати силою кого-, що-небудь. || також зі сл. у полон. Затримувати кого-небудь силою, позбавляючи волі. || Привласнювати чуже. || розм. Випереджаючи інших, займати місце, чергу і т. ін.
5) тільки док. Застати кого-, що-небудь десь несподівано, зненацька.
6) Пересуваючись, заповнювати певний простір, середовище.
7) перен. Дуже приваблювати, хвилювати, збуджувати кого-, що-небудь; викликати великий інтерес до когось, чогось. || Запалювати, надихати кого-небудь на нові звершення, подвиги і т. ін. || Привертати (увагу).
8) перен. Оволодівати чиїмись думками, серцем і т. ін., охоплювати кого-, що-небудь (про почуття).

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем написать курсовую

Смотреть что такое "захоплювати" в других словарях:

  • захоплювати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • хапати — I а/ю, а/єш, недок., перех. 1) Швидко, поривчасто брати, схоплювати, підхоплювати кого , що небудь. || Братися, чіпляючись за що небудь або повисаючи на чомусь. || Поривчасто схоплювати кого небудь за щось, затримуючи, зупиняючи його. ||… …   Український тлумачний словник

  • займати — а/ю, а/єш, недок., зайня/ти і діал. займи/ти, займу/, за/ймеш, док., перех. 1) Брати, обирати що небудь для користування, закріплювати за собою або за кимсь; розташовуватися де небудь. || Захоплювати який небудь населений пункт, територію,… …   Український тлумачний словник

  • засягати — а/ю, а/єш, недок., засягну/ти і засягти/, сягну/, ся/гнеш; мин. ч. засягну/в, ну/ла, ну/ло і зася/г, ла/, ло/; док. 1) неперех., за що. Захоплювати, схоплювати руками те, що перебуває на відстані. 2) перех. і без додатка, перен. Захоплювати,… …   Український тлумачний словник

  • оволодівати — а/ю, а/єш, недок., оволоді/ти, і/ю, і/єш, док. 1) чим. Захоплювати, брати силою; здобувати. || перен. Повністю захоплювати собою, підкоряти своєму впливові. || тільки док., ким. Вступити в статеві зносини (з жінкою). Оволодівати собою.… …   Український тлумачний словник

  • рука — и/, ж. 1) Кожна з двох верхніх кінцівок людини від плечового суглоба до кінчиків пальців. || Частина цієї кінцівки від зап ястка до кінчиків пальців; кисть. || Кожна з двох передніх кінцівок мавпи. || Складова частина якого небудь предмета, що… …   Український тлумачний словник

  • афінітет — у, ч. Здатність різних видів клітин та тканин організму вибірково захоплювати, зв язувати визначені хімічні речовини …   Український тлумачний словник

  • брати — беру/, бере/ш, недок. 1) перех. Схоплювати, охоплювати руками або яким небудь знаряддям. •• У рот не бра/ти чого не їсти або не пити чого небудь. 2) перех. Набирати певну кількість чого небудь. 3) перех. Черпати, набирати (воду або іншу рідину).… …   Український тлумачний словник

  • виловлювати — юю, юєш, недок., ви/ловити, влю, виш; мн. ви/ловлять; док., перех. 1) Ловлячи, витягати звідки небудь; видобувати. 2) Ловлячи всіх чи багатьох, винищувати. || Ловлячи, захоплювати з певною метою …   Український тлумачний словник

  • відхоплювати — юю, юєш, недок., відхопи/ти, оплю/, о/пиш; мн. відхо/плять; док., перех., рідко. 1) Те саме, що відсмикувати. 2) розм. Забирати від когось собі; віднімати в когось; захоплювати …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»